Тарас Шевченко – голос душі українського народу

           Кобзарю, знов я до тебе приходжу,

бо ти для мене – совість і закон…

                                               Ліна Костенко

         І знову – березень. І знову линуть до нас думи геніального українського поета Т.Г.Шевченка. Традиційно український народ у цей весняний час звертається до постаті Великого Кобзаря, яка по своїй величі була, є і залишається ні з чим незрівнянною, невичерпною для людського подиху й осягнення.

         Тарас Шевченко – це слава і гордість українського народу. Волею історії він ототожнений з Україною, є символом української державності, української нації, національної єдності українців, символом поступу до внутрішньої свободи, чесності, правди, самовираження, символом, що надихає жити, боротися, кохати, як вічна святиня, як уособлення найвищого розуму та непізнаного духу, як невмируща душа і пам’ять української нації… Саме у цих іпостасях увійшов Кобзар  і до пантеону загальнолюдських цінностей. «Він був сином мужика і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури» (Іван Франко).

          Усвідомлюючи геніальність цієї неймовірно талановитої людини, та з нагоди річниці від дня народження Великого Кобзаря, впродовж тижня у читальній залі Хустської центральної бібліотеки оформлено та презентовано  книжково-ілюстративну виставку-портрет «Він був пророком у своїй Вітчизні», проведено поетичні читання «Тарас Шевченко – голос душі українського народу» та переглянуто відео-презентацію «Обличчя української історії. Тарас Шевченко».