Хустщина –
чудовий край нашої землі , багатий пам’ятками історії та культури, туристськими
стежками, чудовими людьми, творцями прекрасного.
Перша
згадка про Хуст належить до 1329 року, коли місто одержало право коронного,
але в
ряді історико –
краєзнавчих видань стверджується,
що вже в ІХ – Х
століттях на Хустській Замковій горі існувало слов’янське чи давньоруське городище або укріплене
поселення.
З
Хустщиною пов’язано багато великих та визначних постатей , які внесли великий
вклад у розвиток культури краю, зокрема в літературну скарбницю, створення та поповнення перших бібліотечних осередків.
Однією
з перших перлин друкованого слова на Хустщині з’явилася
„ Російська граматика” угорською мовою, яку підготував та
видав письменник - полеміст Іоан
Раковський у 1867 році .
Почала
зав’язуватись книготоргівля між Закарпаттям і Східною Україною та Росією.
Книгоноші завозили букварі, художні твори, церковну літературу, деякі наукові
книжки. Це збагачувало культуру, служило певним поштовхом у подальшому розвитку
освіти та створення бібліотек.
Література Хустщини та Закарпаття, в цілому, творилася і друкувалася різними
мовами, в залежності від того, під впливом якої влади знаходилася
тоді територія.
Але,
не дивлячись на різні політичні перипетії культура, наука і освіта розвивалися . З’являлися
чисельні групи творчої інтелігенції.
З визволенням і возз’єднанням Закарпаття з Україною поряд
з економічними перетвореннями швидко розвивалася і культура краю. Почали
відкриватися клубні та бібліотечні державні установи.
В м. Хуст у
1945 році була створена окружна бібліотека, яка
знаходилася в приміщенні районного будинку культури і займала одну кімнату
площею 30 кв.м. Книжковий фонд бібліотеки нараховував 319 примірників книг. Бібліотека
обслуговувала близько 200 читачів.
Через деякий час було відкрито перші сім
сільських хат-читалень, зокрема у селах: Вишково, Горінчево, Сокирниця, Велятино, Рокосово, Іза, Драгово.
Для підготовки культурно – освітніх
кадрів із місцевого населення відкрив для молоді свої двері у березні 1947 році
Хустський культосвітній технікум.
Бібліотека знаходилася за адресою: м. Хуст, вул. Шмідова,
3.
На період
створення кількість її читачів була незначна, але постійно зростав інтерес
до читання.
«Була пізня зима 1949 року, коли я вперше
переступив поріг цієї бібліотеки. Людно було того дня, бо день стояв похмурий.
Бібліотекарка попросила назвати лише дані: в якій школі ми вчилися, прізвище,
ім’я та по батькові, домашню адресу, та де працюють батько й мати. Перший мій
номер – 346, а першою книжкою була «Жайворонок», сторінок в ній було близько
300. Це була дитяча проза, вірші тощо. З
того часу й по сьогодні книга стала для
мене найкращим другом у моєму житті.»
( Зі спогадів найактивнішого користувача бібліотеки Івана Попадинця –
заступника голови міськрайонного об’єднання «Просвіта» ім. Т.Г.Шевченка). Сільські
бібліотеки району активно створювались та удосконалювались протягом 50 – 60
років. Кількість читачів, книжковий фонд, обсяг роботи постійно зростав, як і
зростав авторитет бібліотек.
У 1965
році книжковий
фонд Хустської районної бібліотеки для
дорослих нараховував понад 30 тис.примірників книг з різних галузей знань.
Активно проводяться масові просвітницькі заходи. Протягом року проведено
близько 10-12 літературних та тематичних вечорів, 4- 6 читацьких конференцій.
Першою
завідувачкою була Аполлоник Людмила Федорівна.
Потім довгий
період очолювала бібліотеку – Немеш Маргарита Іванівна: (народилася 1932р.у м.Сваляві, спеціальну освіту здобула в Хустському
культосвітньому технікумі (1956р.) та Київському інституті культури (1969р.).
Працювала на різних посадах у Свалявській, Рахівській, Хустській районних
бібліотеках для дорослих.)
Завідувачкою абонементу була
Антолик Поліна Михайлівна – бібліотекар за покликом душі, яка надзвичайно
любила бібліотечну роботу, пишалася, що має інтелігентну бібліотечну професію,
бібліотеку вона вважала своєю другою домівкою.
Для
розширення інформаційного потенціалу бібліотек державної мережі сприяла їх
централізація.
Хустська централізована бібліотечна система:
«Хустська централізована бібліотечна система
створена в 1978 році.
Книжковий бібліотечний фонд – універсальний
нараховує 489 тис. примірників, в т. ч. українською мовою – 241 тис., угорською
– 2 тис.
Щороку обслуговує
біля 40 тис. користувачів, в т. ч. дітей – 15 тис., 8 тис. юнацтва, 2
бібліотеки обслуговують компактно проживаючі групи угорського населення. В ЦБС
працює 10 читацьких клубів за інтересами.
Структура
бібліотечної системи:
1.
Центральна районна бібліотека
Хустської ЦБС;
2.
Центральна районна бібліотека для
дітей Хустської ЦБС;
3.
Міська бібліотека-філіал;
4.
29 бібліотек –філіалів;
5.
6 клубів- бібліотек;
6.
1 клуб – музей».
У 1978 році
- була призначена директором Хустської централізованої бібліотечної системи Немеш Маргарита Іванівна. На цій посаді
проявила себе як ініціативний, вимогливий, досвідчений керівник, здібний
організатор бібліотечної справи, завоювала великий авторитет серед бібліотечних
працівників та читачів бібліотеки, за що
була удостоєна увагою та нагороджена численними Грамотами та Подяками
районного відділу культури, управління культури облдержадміністрації,
Міністерства культури та мистецтв України.
ЦБС під її
керівництвом вийшла у число кращих в області.
В 1988 році
Немеш Маргарита Іванівна вийшла на заслужений відпочинок, але продовжувала
працювати бібліотекарем у відділі обслуговування центральної районної
бібліотеки.
У цьому ж році на посаду директора ЦБС була призначена
досвідчений методист зі стажем роботи Комарницька
Зіта Олексіївна, яка пропрацювало директором до 2004 року.
Хустська централізована
бібліотечна система з 2003 року
децентралізована. У зв’язку з децентралізацією
районної бібліотечної системи робота бібліотек району має свою
специфіку. Центральна районна бібліотека продовжує здійснювати методичний
вплив на бібліотеки району, здійснює
комплектування та обробку нової літератури для сільських бібліотек.
З 2004 року керівники бібліотеки
часто змінювалися ними були: Сеневич Олена Василівна, Фантич Оксана Василівна,
Міллер Наталія Василівна.
З травня 2013 року посаду
директора займає Крайникович Юліанна
Шамуїлівна, яка довгий час пропрацювала завідувачкою відділу Комплектування
і обробки літератури.